Title: Літературно-музичні кореляції в ліриці Емми Андієвської
Transliterated title
Lìteraturno-muzyčnì koreljacìji v lìrycì Emmy Andìjevs'koji
Variant title:
- Literary and musical correlations in Emma Andievska's lyrics
Source document: Opera Slavica. 2023, vol. 33, iss. 1, pp. 5-15
Extent
5-15
-
ISSNISSN 1211-7676 (print)ISSN 2336-4459 (online)
Persistent identifier (DOI): https://doi.org/10.5817/OS2023-1-1
Stable URL (handle): https://hdl.handle.net/11222.digilib/digilib.78268
Type: Article
Language
License: CC BY-SA 4.0 International
Notice: These citations are automatically created and might not follow citation rules properly.
Abstract(s)
Актуальність цієї статті зумовлена потребою теоретичного осмислення й узагальнення творчої діяльності сучасних українських поетів, які вдаються до засобів суміжних мистецтв, щоб досягти максимальної виразності вірша, його емоційно-експресивного впливу на читача. Статтю присвячено зв'язкам лірики Емми Андієвської з музикою як незображальним видом мистецтва, що зумовлює необхідність інтермедіального підходу до висвітлення цієї проблеми. У статті розглянуто, як музично обдарована творча особистість, яка не мала відповідної освіти, змогла реалізувати своє захоплення цим видом мистецтва в ліриці, при цьому виявила як володіння музичною термінологією, так і знання історії виникнення значної кількості музичних інструментів, тонке сприйняття їх акустичних можливостей: віоли, скрипки, валторна, ксилофона. У віршах поетеси виявлено апеляцію до слів-сигналів (пісня, мелодія, скрипка), асоціативний шлях відтворення музичних вражень від концертів, майстерної гри виконавців, які лишалися в авторки, проте, анонімними. Встановлено актуалізацію поетесою багатьох старовинних інструментів, з-поміж яких – басоля, самбіка, клавікорд, орфеон, спінет, домра, тимпліпіто, що служили своєрідними сигналами зв'язку цих видів мистецтва – літератури та музики. З'ясовано, що найбільш частотними в її ліриці виявилися давньокитайський гонг, який у її інтерпретації набуває сакрального звучання, та гобой, що відзначався особливою проникливістю звуку. З українських музичних інструментів на чільному місці в неї сопілка, наділена антропоморфними властивостями. Віддала шану поетеса і «королеві оркестру» – скрипці, відтворивши враження від гри на цьому струнному смичковому інструменті, що володіє значними тембровими можливостями. Виявлено синестезійне світосприйняття Емми Андієвської, зокрема відтворення слухових вражень за допомогою зорових уявлень. Визначено такі рівні поетичного висвітлення музики у віршах авторки: семантики, структури, фоніки, ритміки. Виокремлені рівні взаємодії розглянуто у взаємозв'язку, взаємодоповнюваності, адже фоніка нерідко увиразнює семантику тексту, ритміка – його емоційну тональність. Встановлено, що поетеса, як і композитори, вдавалася до численних повторів: словосполучень, слів, звуків, щоб досягти звукової виразності вірша.
The relevance of this article is stipulated by the need for theoretical understanding and generalization of creative activities of the modern Ukrainian poets who resort to the means of related arts to achieve maximum expressiveness of the poem, its emotional and expressive impact on the reader. The article is devoted to the intermedial analysis of the lyrics by Emma Andievska, the representative of the Ukrainian diaspora, namely such an aspect of the problem as the coverage in the poem of connections with music as an unimaginable art form. The article considers how a musically gifted creative person without the appropriate education is able to implement his/her passion for this art form in lyrics, while showing both mastery of musical terminology and knowledge of the history of many musical instruments, subtle perception of their acoustic capabilities: the viola, the violin, the horn, and the xylophone. The appeal to words-signals (song, melody, the violin) is found in the poetess' poems, as well as the associative way of reproducing musical impressions from concerts that she gained, and the masterful play of performers, who, however, are not specified. The poetess has established the actualization of many ancient instruments, including the basol, the sambika, the clavichord, the orpheon, the spinet, the domra, the templipito, which serve as signals of the connection between these arts — literature and music. It is revealed that the most frequent in her lyrics is the ancient Chinese gong, which acquires a sacred sound in her interpretation, and the oboe, characterized by a special permeability of sound. The flute, endowed with anthropomorphic properties, is in the foreground among the Ukrainian musical instruments. The poetess also honoured the "queen of the orchestra" — the violin, recreating the impression of playing this stringed bowed instrument with significant timbre capabilities. The synaesthesia worldview of Emma Andievska, who reproduces auditory impressions with the help of visual representations, is demonstrated. The poetess subtly captures the 'music' of nature and conveys it by verbal means. The following levels of poetic coverage of music in her poems are determined: semantics, structures, phonics, rhythms. Selected levels of interaction are considered in the relationship, complementarity, because phonics often emphasizes the semantics of the text, rhythm — its emotional tone. It is established that the poetess, like composers, resorted to numerous repetitions: phrases, words, sounds, reaching the sound expressiveness of the poem.