Název: Rare anti-epidemic 17th-century medallions from the church of Uzhhorod Castle
Variantní název:
- Vzácné protiepidemické medailony ze 17. století z kostela Užhorodského hradu
Zdrojový dokument: Archaeologia historica. 2023, roč. 48, č. 1, s. 287-301
Rozsah
287-301
-
ISSN0231-5823 (print)2336-4386 (online)
Trvalý odkaz (DOI): https://doi.org/10.5817/AH2023-1-13
Trvalý odkaz (handle): https://hdl.handle.net/11222.digilib/digilib.78541
Type: Článek
Jazyk
Jazyk shrnutí
Licence: CC BY-NC-ND 4.0 International
Upozornění: Tyto citace jsou generovány automaticky. Nemusí být zcela správně podle citačních pravidel.
Abstrakt(y)
The article is devoted to two identical medallions which were found during archeological research in the grounds of Uzhhorod Castle in 2019. Such devotional objects were discovered for the first time in the territory of Ukraine. The main focus of the study was the iconography of the images on the items, transcription of the abbreviations, clarification of the content and meaning of the depicted scenes. The article discusses the relationship between the depicted scenes and the activities of the monastic congregations of the Benedictines and the Franciscans. The researchers explored the circumstances related to the veneration of saints and the origin of their reliquaries in Europe. Protective qualities of the saints were analysed in detail.
Článek se věnuje dvěma identicky vyrobeným medailonům, které byly nalezeny v roce 2019 při archeologických výzkumech zřícenin kostela na území Užhorodského hradu. Podobné devocionálie byly objeveny na Ukrajině poprvé. Důraz je kladen na obrazovou ikonografii, dešifrování rychlopisných nápisů a stanovení obsahu a ideologického významu vyobrazení. Článek zvažuje možnost propojení těchto vyobrazení s činností benediktinských a františkánských klášterních sborů. Zaznamenává okolnosti vytváření kultu světců a výskytu jejich relikviářů v Evropě. Důraz je kladen na opatrovnické vlastnosti svatých.
Reference
[1] AYMAMI, T., 2014: Aproximaciòn al studio de las medallas devocionales Hamerani de los siglos XVII–XVIII, Gaceta numismatica 187, 15–39.
[2] HOLY BIBLE, Liber Sapientiae.
[3] JAGLA, J., 2012: Kiedy święte ciało staje się anty-zarazową tarczą – kilka słów o ikonografii św. Sebastiana, Wiadomości akademickie, 25–30.
[4] JANICKA-KRZYWDA, U., 1993: Patron – atrybut – symbol. Poznań.
[5] KOŁYSZKO, M., 2013: Dewocjonalia z końca XVI–XVIII wieku pochodzące z badań archeologicznych na terenie Polski (stan zachowania, identyfikacja, zagadnienia konserwatorskie). Toruń.
[6] OMELKA, M.–ŘEBOUNOVÁ, O., 2016: Zboží pro chudé a bohaté – "originály" a dobové "padělky" náboženských medailek na příkladu nálezů z hrobových kontextů – Ware für Arme und Reiche – "Originale" und zeitgenössische "Fälschungen" von religiösen Medaillen am Beispiel von Funden aus Grabkontexten, AH 41, 309–325.
[7] PANKIEWICZ, A.–WITKOWSKI, J., 2012: Dewocjonalia barokowe odkryte na cmentarzysku przy kościele św. Piotra i Pawła na Ostrowie Tumskim we Wrocławiu, Wroclavia antiqua 17, 49–68.
[8] SKARGA, P.–LESZCZYŃSKI, P.–BITSCHNAU, O., 1910: Żywot świętego Rocha, patrona przeciw zarazie. Mikołów – Warszawa. Available at: https://pl.wikisource.org/w/index.php?title=Żywot_świętego_Rocha_patrona_przeciw_zarazie&oldid=2262872, cit. 4th January 2020.
[9] WOJCIESZAK, M., 2012: Cmentarz św. Piotra i Pawła na Ostrowie Tumskim w świetle ksiąg parafialnych, Wroclavia antiqua 17, 47–48.
[10] ДОЛЖЕНКО, Ю.–МОЙЖЕС, В., 2022: Краніологія та статево-вікова характеристика поховань другої половини XІV–XVII ст. з церкви Ужгородського замку, Науковий вісник Ужгородського універ-ситету, Серія історія 1 (46), 228–264.
[11] КИСЕЛЕВА, А., 2017: История искусства в одном сюжете: святой Себастьян, искусство, история. Available at: http://arzamas.academy/mag/414-seb, cit. 11th January 2020.
[12] КУРУШИН, М., 2013: Мадрид, Город солнца, Исторический путеводитель. Москва.
[13] МОЙЖЕС, В., 2019: Результати археологічних досліджень церков м. Ужгорода у 2018 році. In: Збір-ник тез IV міжнародної науково-практична конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка "Пам'ятки Тустані в контексті освоєння Карпат. Проблеми їх збереження та використання", 20–21. Львів.
[14] МОЙЖЕС, В., 2019а: Матеріали археологічних досліджень середньовічної церкви на території Ужгородського замку за 2018 рік, Науковий збірник Комунального закладу "Закарпатський обласний краєзнав-чий музей імені Тивадара Легоцького" Закарпатської обласної ради XVIII–ХІХ, 38–73. Ужгород.
[15] МОЙЖЕС, В., 2020: Результати досліджень зруйнованих церков Ужгорода. In: Археологічні дослідження в Україні 2018, 38–41. Київ.
[16] МОЙЖЕС, В., 2020а: Результати археологічних досліджень церков Ужгорода у 2018 році. In: Фортеця: збірник заповідника "Тустань" IV, 120–147. Львів.
[17] ПЕНЯК, П., 2010: Розкопки замкової церкви Ужгорода, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині 14, 346–347. Львів.
[18] ПЕТРОВА, М., 2005: Эйнхард: историк в истории. In: Эйнхард. Жизнь Карла Великого, 7–26. Москва.
[19] ТЕРДІК, С., 2013: Ужгород (Ungvár), Замкова церква. In: Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Том. 2. Шляхами середньовічних церков у Сабольчському та Березькому краях і на Закарпатті, 196–205. Ніредьгаза.
[20] ХОЛОДЮК, А., 2019: В баварський Эберсберг к мощам святого Севастиана. Available at: http://www.proza.ru/2019/02/07/, cit. 20th January 20.
[21] ЭКО, У., 2014: Сотвори себе врага. И другие тексты по случаю. Москва.
[2] HOLY BIBLE, Liber Sapientiae.
[3] JAGLA, J., 2012: Kiedy święte ciało staje się anty-zarazową tarczą – kilka słów o ikonografii św. Sebastiana, Wiadomości akademickie, 25–30.
[4] JANICKA-KRZYWDA, U., 1993: Patron – atrybut – symbol. Poznań.
[5] KOŁYSZKO, M., 2013: Dewocjonalia z końca XVI–XVIII wieku pochodzące z badań archeologicznych na terenie Polski (stan zachowania, identyfikacja, zagadnienia konserwatorskie). Toruń.
[6] OMELKA, M.–ŘEBOUNOVÁ, O., 2016: Zboží pro chudé a bohaté – "originály" a dobové "padělky" náboženských medailek na příkladu nálezů z hrobových kontextů – Ware für Arme und Reiche – "Originale" und zeitgenössische "Fälschungen" von religiösen Medaillen am Beispiel von Funden aus Grabkontexten, AH 41, 309–325.
[7] PANKIEWICZ, A.–WITKOWSKI, J., 2012: Dewocjonalia barokowe odkryte na cmentarzysku przy kościele św. Piotra i Pawła na Ostrowie Tumskim we Wrocławiu, Wroclavia antiqua 17, 49–68.
[8] SKARGA, P.–LESZCZYŃSKI, P.–BITSCHNAU, O., 1910: Żywot świętego Rocha, patrona przeciw zarazie. Mikołów – Warszawa. Available at: https://pl.wikisource.org/w/index.php?title=Żywot_świętego_Rocha_patrona_przeciw_zarazie&oldid=2262872, cit. 4th January 2020.
[9] WOJCIESZAK, M., 2012: Cmentarz św. Piotra i Pawła na Ostrowie Tumskim w świetle ksiąg parafialnych, Wroclavia antiqua 17, 47–48.
[10] ДОЛЖЕНКО, Ю.–МОЙЖЕС, В., 2022: Краніологія та статево-вікова характеристика поховань другої половини XІV–XVII ст. з церкви Ужгородського замку, Науковий вісник Ужгородського універ-ситету, Серія історія 1 (46), 228–264.
[11] КИСЕЛЕВА, А., 2017: История искусства в одном сюжете: святой Себастьян, искусство, история. Available at: http://arzamas.academy/mag/414-seb, cit. 11th January 2020.
[12] КУРУШИН, М., 2013: Мадрид, Город солнца, Исторический путеводитель. Москва.
[13] МОЙЖЕС, В., 2019: Результати археологічних досліджень церков м. Ужгорода у 2018 році. In: Збір-ник тез IV міжнародної науково-практична конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка "Пам'ятки Тустані в контексті освоєння Карпат. Проблеми їх збереження та використання", 20–21. Львів.
[14] МОЙЖЕС, В., 2019а: Матеріали археологічних досліджень середньовічної церкви на території Ужгородського замку за 2018 рік, Науковий збірник Комунального закладу "Закарпатський обласний краєзнав-чий музей імені Тивадара Легоцького" Закарпатської обласної ради XVIII–ХІХ, 38–73. Ужгород.
[15] МОЙЖЕС, В., 2020: Результати досліджень зруйнованих церков Ужгорода. In: Археологічні дослідження в Україні 2018, 38–41. Київ.
[16] МОЙЖЕС, В., 2020а: Результати археологічних досліджень церков Ужгорода у 2018 році. In: Фортеця: збірник заповідника "Тустань" IV, 120–147. Львів.
[17] ПЕНЯК, П., 2010: Розкопки замкової церкви Ужгорода, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині 14, 346–347. Львів.
[18] ПЕТРОВА, М., 2005: Эйнхард: историк в истории. In: Эйнхард. Жизнь Карла Великого, 7–26. Москва.
[19] ТЕРДІК, С., 2013: Ужгород (Ungvár), Замкова церква. In: Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Том. 2. Шляхами середньовічних церков у Сабольчському та Березькому краях і на Закарпатті, 196–205. Ніредьгаза.
[20] ХОЛОДЮК, А., 2019: В баварський Эберсберг к мощам святого Севастиана. Available at: http://www.proza.ru/2019/02/07/, cit. 20th January 20.
[21] ЭКО, У., 2014: Сотвори себе врага. И другие тексты по случаю. Москва.